ѕерша допомога при гострому стрес≥

” в≥дпов≥дь на гострий стрес (щось вибило з кол≥њ, хтось розлютив, начальник вила¤в або домашн≥ дали прив≥д нервувати), орган≥зм моб≥л≥зуЇ внутр≥шн≥ резерви. ƒал≥ гострий стрес поступово охоплюЇ людину. ™ перел≥к порад ≥ рекомендац≥й ¤к≥ необх≥дно знати кожному ≥ використовувати в≥дразу ж п≥сл¤ д≥њ стресових фактор≥в.

’вилинна релаксац≥¤. –озслабте куточки рота, зволожте губи. –озслабте плеч≥. «осередьтес¤ на вираз≥ свого обличч¤ ≥ положенн≥ т≥ла. ѕам'¤тайте, що вони в≥дображають ваш≥ емоц≥њ, думки, внутр≥шн≥й стан. ÷≥лком природно, що ви не хочете, щоб навколишн≥ знали про ваш стресовий стан. ” цьому випадку ви можете зм≥нити вираз обличч¤ шл¤хом розслабленн¤ м'¤з≥в.
”важно огл¤ньте прим≥щенн¤, у ¤кому ви знаходитес¤. ѕов≥льно, не квапл¤чись, подумки знайд≥ть у ньому 7 червоних предмет≥в, постарайтес¤ ц≥лком зосередитис¤ на цьому. √овор≥ть подумки сам≥ соб≥: Ђ„ервона обкладинка зошита, червон≥ ф≥ранки, червона ваза дл¤ кв≥т≥вї ≥ т.д. јбо просто, перевод¤чи погл¤д, подумки описуйте оточуюч≥ вас предмети: Ђ оричневий ст≥л. Ѕ≥л≥ ф≥ранкиї ≥ т. д. «осереджуючись на кожному окремому предмет≥, ви в≥двол≥каЇтесь в≥д внутр≥шнього стресового напруженн¤, скеровуючи свою увагу на рац≥ональне сприйн¤тт¤ навколишнього оточенн¤.
¬икористайте будь-¤ку можлив≥сть, щоб змочити чоло, скрон≥ та артер≥њ на руках холодною водою.
«м≥на оточенн¤. якщо дозвол¤Ї ситуац≥¤, залиш≥ть прим≥щенн¤, в ¤кому у вас виник гострий стрес. ѕерейд≥ть в ≥нше, де н≥кого немаЇ, чи вийд≥ть на вулицю, де ви зможете залишитис¤ наодинц≥ з≥ своњми думками. –озгл¤ньте подумки прим≥щенн¤ (¤кщо ви вийшли на вулицю Ч то навколишн≥ будинки, природу, ¤к у попередньому пункт≥).
Ќабер≥ть воду у чашку ≥ пов≥льно, зосереджено випийте њњ. «осередьте увагу на в≥дчутт¤х в той момент, коли вода буде текти по горлу.
”¤в≥ть себе в приЇмному середовищ≥ Ч па пл¤ж≥, в ванн≥, в л≥с≥ ≥ т. д.
ўоб швидше нормал≥зувати етап, необх≥дно дати соб≥ посилене ф≥зичне навантаженн¤ (20Ч30 прис≥дань, б≥г на м≥сц≥, п≥дйом п≥шки па 3Ч4 поверх).
≤снуЇ багато механ≥зм≥в ф≥з≥олог≥чноњ розр¤дки, ¤к≥ зд≥йснюють в≥дновлюючий вплив на людину. «овн≥ вони про¤вл¤ютьс¤ у вигл¤д≥ сл≥з, см≥ху, бажанн≥ вдарити, виговоритис¤ ≥ т. д. Ќе треба стримувати њх.
ѕочутт¤ роздратуванн¤, агрес≥њ можна зн¤ти за допомогою ф≥зичноњ розр¤дки: зробити дек≥лька удар≥в ногою по у¤вному предмету, побоксувати подушку, Ђвипустити паруї.
якщо у вас наданий момент немаЇ можливост≥ з кимось поговорити ви можете самост≥йно покращити св≥й стан таким чином: розкаж≥ть про те, що вас хвилюЇ, самому соб≥. —¤дьте зручн≥ше перед дзеркалом ≥ поговор≥ть сам≥ ≥з собою. –озкаж≥ть про все, що з вами сталос¤, ≥ спробуйте проанал≥зувати те, що трапилось. √овор≥ть сам≥ ≥з собою доти, доки все, що вас хвилюЇ, не буде промовлено вголос ≥ ви не в≥дчуЇте полегшенн¤.
ƒе¤ким краще допоможе перенесени¤ вс≥х своњх хвилювань на пап≥р. Ќапиш≥ть соб≥ листа. ƒов≥рте паперу все, що в≥дчуваЇте ≥ думаЇте. ÷ей спос≥б маЇ ту перевагу, що письмова мова коротша та лог≥чн≥ша. ” процес≥ змалюванн¤ ситуац≥њ в лист≥, розум≥нн¤ проблеми настаЇ швидше, н≥ж п≥д час розмови. Ћист можна в≥дразу знищити або сховати й перечитати, коли вас знову почнуть хвилювати травматичн≥ под≥њ. ¬и згадаЇте св≥й етап ≥ зрозум≥Їте, що зможете з ним упоратись, ¤к ≥ минулого разу.
≤нший спос≥б Ч Ђпорожн≥й ст≥лецьї. ”¤в≥ть, що на ньому сидить людина, ¤ка образила вас, вислов≥ть њй своњ почутт¤. «араз ви можете сказати все, що хочете.
¬≥двол≥канн¤. «айм≥тьс¤ ¤кою-небудь д≥¤льн≥стю Ч усе одно ¤кою: почн≥ть прати б≥лизну, мити посуд чи прибирати. —екрет цього способу простий: будь-¤ка д≥¤льн≥сть, ≥ особливо ф≥зична прац¤, у стресов≥й ситуац≥њ виконуЇ роль громов≥дводу, допомагаЇ в≥двол≥ктис¤ в≥д внутр≥шнього напруженн¤, Ђспустити паруї.
ћатематика. ¬≥зьм≥ть калькул¤тор чи пап≥р ≥ ол≥вець ≥ спробуйте п≥драхувати, ск≥льки дн≥в ви живете па св≥т≥ (число повних рок≥в помножте на 365, додаючи по одному дн≥ на кожний високосний р≥к, ≥ додайте к≥льк≥сть дн≥в, що пройшли з останнього дн¤ народженн¤). “ака рац≥ональна д≥¤льн≥сть дозволить вам переключити свою увагу. ѕостарайтес¤ згадати ¤кий-небудь особливо прим≥тний день вашого житт¤. «гадайте його в подробиц¤х, н≥чого не пропускаючи. —пробуйте п≥драхувати, ¤ким по рахунку був цей день вашого житт¤.
ѕереключенн¤. ѕри надм≥рному збудженн≥, в кор≥ головного мозку утворюЇтьс¤ дом≥нуюче вогнище збудженн¤, ¤ке над≥лене здатн≥стю п≥дпор¤дковувати соб≥ всю д≥¤льн≥сть орган≥зму, вс≥ вчинки та думки людини. ќтже, дл¤ заспокоЇнн¤ його треба л≥кв≥дувати або створити конкуруюче. „им б≥льш захоплююча д≥¤льн≥сть, тим легше його створити. «гадайте приЇмну под≥ю ≥з власного житт¤, у¤в≥ть, що ц¤ под≥¤ повторилас¤ ≥ ви знаходитесь в такому ж стан≥. «роб≥ть таке саме обличч¤, посм≥шку, поставу, в≥дчуйте цей стан вс≥м т≥лом.
—п≥лкуванн¤. ѕоговор≥ть на ¤ку-небудь сторонню тему з будь-¤кою людиною, що знаходитьс¤ пор¤д: сус≥дом, товаришем по робот≥. якщо ж поруч н≥кого немаЇ, зателефонуйте своЇму другов≥ чи подруз≥. ÷е свого роду в≥двол≥каюча д≥¤льн≥сть, що зд≥йснюЇтьс¤ Ђтут ≥ заразї ≥ покликана витиснути з вашоњ св≥домост≥ внутр≥шн≥й д≥алог, насичений стресом.

ѕовернутись на головну стор≥нку